Препарат АСД.
МОЖЛИВІ ЗАСТОСУВАННЯ АСД у ЛІКУВАННІ.
Трохи історії про створення і застосування АСД - 2Ф.
У роки війни і постійних конфліктів, люди все частіше і частіше, страждали на різні захворювання. У тому числі у людей, стали виявляти і «дивні пухлини», які приводили до летальних наслідків.
Саме через це в 1943 році декільком десяткам лабораторій різних інститутів, академій та університетів, було доведено секретне урядове завдання, яке полягало в розробці препарату, який би захищав людей і тварин.
Він повинен був, не тільки значно підвищувати імунітет організму, але і бути дешевим, і що не менш важливо, на той час, - недефіцитним. Такі жорсткі рамки, встановлені урядом, поставили в глухий кут багатьох дослідників і розробників препаратів. Успіх, в цій справі, припав лише Всесоюзному інституту експериментальної ветеринарії (ВІЕВ), а саме, лабораторії, очолюваної кандидатом ветеринарних наук Дороговим А.В.
Успіх кандидату, приніс нетрадиційний підхід до вирішення проблеми та експериментаторський талант Олексія Дорогова. Молодий, та той час вчений, згадав про чародіїв давнини, їх способи виготовлення «чудодійного» зілля, що не одне століття допомагали людям. В своєму «зіллі» Дорогів використовував і додавав, в якості основи, найпростіших жаб. А в переробці - біосирoвина - термічну сублімацію тканин з конденсацією рідини.
Саме це зілля, мало антисептичні, стимулюючі, ранозагоювальні властивості. Воно пройшло випробування, де і знайшло своє підтвердження в допомозі людям і тваринам, трохи пізніше його і назвали - АСД (антисептик-стимулятор Дорогова). А через де-який час, цю, єдину, на той момент, фракцію вдалося розділити на дві інших, а саме на АСД - 2 і АСД - 3 - фракції.
АСД – 3 застосовувалась і застосовується тільки для зовнішнього застосування. Таким чином, на тваринах, вона знищувала шкірних паразитів, різні види грибка, відмінним стала антисептиком і дезинфектором ран. Незабаром, дерматологи буквально вхопилися в АСД, і почали використовувати препарат в дерматологічних дослідженнях і на добровольцях теж.
АСД – 2 розбавляли водним розчином і застосовували як для зовнішнього, так і для внутрішнього використання. Ті результати, які показувала АСД, вражали навіть найнастирливіших критиків. Але паралельно, велася робота, зі спостереження дії препарату в лікуванні патології органів і систем людського організму.
Хоч препарат і не визнавали офіційним, і не визнавали його застосування безпечним, вчений Дорогов, став отримувати все більше і більше листів подяки за те, що його диво-зілля, допомагає людям при самих різних хворобах, починаючи від звичайної застуди до онкології. Саме інститут акушерства і гінекології, підтвердив, що АСД, дійсно допомагає людям.
Після такого «успіху» препарату молодого вченого, дослідники з усього світу, стали піднімати питання про те, чи можна застосовувати АСД, АСД-2, АСД-3, в медицині. Але саме той широкий спектр застосування АСД, і поставив під сумніви зайнятість всіх інших лікарів.
Неприязнь була ще й через те, що молодий, учений, та й до того ж ветеринар, «вчив», докторів наук, як потрібно лікувати людей.
Догрогову, спершу стали прозоро натякати, а пізніше, взагалі «настійно рекомендували», витягти з назви АСД, букву Д, тобто прізвище ветеринара, і тільки тоді б, можливо, доктора наук, дозволили б впровадити АСД в медицину. Але і це ще не було все, так само Дорогова «просили» розкрити секрет приготування АСД. Але Дорогов, відмовлявся, вважаючи, що прибравши букву Д в назві, вони залишать його без авторських прав. Невдовзі даний препарат заборонили використовувати.
Це згубно позначилося на самому Дорогові. На нього завели кримінальну справу, за обвинуваченням у комерційному використанні препарату. Але на щастя, для самого Олексія, органи внутрішніх справ, так і не змогли знайти ту одну людину, якій би АСД завдав серйозної шкоди. Але випуск і поширення препарату все-таки заборонили.
Але навіть після цього, Дорогов не шкодуючи грошей, виготовляє 2 установки по виробництву препарату АСД, а сам препарат, не те що не продавав, а давав даром ще й з інструкціями по використанню. Учений не переставав шукати нові можливості препарату. І для медицини АСД був би втрачений, якби Дорогов, не знайшов їх. Олексій Дорогів, виявив, що в комплексному лікуванні чоловічого простатиту, АСД - грає не останню роль. І саме завдяки АСД, чоловіки могли спати спокійно.
Так через кілька років, фармкомітетом СРСР в 1951 році, було видано дозвіл на застосування АСД для лікування шкірних захворювань у людей. Було зроблено перший пролом в «медичній стіні». Саме тоді, на отримані гроші від членів Політбюро - Олексій Дорогов, будує будинок-лабораторію, де і займається удосконаленням свого препарату АСД.
Почався Бум АСД. Люди стояли цілодобово, що б добути хоч флакончик цього «чудо препарату».
Але була й інша сторона медалі. Через те, що АСД став допомагати буквально при всіх захворюваннях, фармацевти дуже стали переживати за свої робочі місця, і за інші препарати, які нікому не були потрібні. Це не на жарт стривожило номенклатуру і чиновників від науки. Вони заборонили даний препарат, відкривши доступ тільки у використанні для с\г тварин і шкірних захворювань людей.
У 1957 році, Дорогов знову намагається пробити свій препарат, і вдихнути в нього нове життя, але всі спроби зводилися нанівець. Препарат задовго до цього засекретили.
Олексій Дорогів, незабаром помирає, досить в ранньому віці, несучи з собою, всі секрети препарату і його дю, а такий диво - препарат, як АСД, незабаром взагалі загубиться з поля зору для широких мас.
Можна зробити невеликий висновок, що 40-50 років тому, чудо-препарат АСД, дійсно був популярний, і врятував не одне життя, а дня нас АСД - це щось на зразок сенсації.